Громади в дії: як працює механізм співпраці між владою та мешканцями

П’ять координаторів провели близько 100 зустрічей у 39 мікрогромадах Львова впродовж останнього року. На сьогодні сформовано профіль кожної громади, на яких позначені сильні і слабкі місця кожного району та зафіксовані бажання місцевих мешканців.

Наступний крок проекту «Громади в дії» — втілення запланованих проектів в життя та навчання найбільш активних мешканців.

В минулому році у Львові стартував проект «Громади в дії», мета якого згуртувати людей навколо спільних проблем у кожному районі та налагодити комунікацію між активістами, владою та мешканцями. На Майстерні міста координаторки проекту представили результати своєї роботи: як виглядає співпраця з мешканцями, як збираються дані, які ідеї пропонують мешканці для поліпшення свого району та продемонстрували «профіль громади» — спеціальні стенди для збору інформації від мешканців.

Проект «Громади в дії» задумувався для того, щоб мешканці могли об’єднуватись не лише навколо негативу, а й працювати конструктивно: пропонувати нові рішення, а також налагодити механізм, який би дозволив Міській раді дослухатись до мешканців та зрозуміти, що потрібно місту. задумувався для того, щоб мешканці могли об’єднуватись не лише навколо негативу, а й працювати конструктивно: пропонувати нові рішення, а також налагодити механізм, який би дозволив Міській раді дослухатись до мешканців та зрозуміти, що потрібно місту. За словами Анастасії Загайної, в.о. керівника Інституту міста, містe дуже пощастило, що Європейський союз профінансував проект, що триватиме до кінця 2017 року (проект підтриманий поза конкурсом та включає підтримку у розмірі 250 тис. євро, значна частина коштів буде використана для реалізації проектів мешканців, в середньому по 2 тис. євро на кожен проект).

Партнери проекту:

  • Відділ громадського партнерства ЛМР, що забезпечують ефективність впровадження належного врядування по лінії міської ради.
  • Громадська організація «Центр дослідження місцевого самоврядування», що надає мешканцям правові консультації та проводить навчання щодо створення ОСББ.
  • Інститут лідерства та управління Українського католицького університету, що впровадять етап навчання для громадських активістів, що розпочнеться у вересні 2016 року.
  • Громадська організація «Legal Service», що працюють над розробкою механізму соціальних закупівель, адже на завершальному етапі проекту міська рада буде делегувати громадам певні свої повноваження.

Нижче представлений детальний план впровадження проекту в життя.

gromady_scheme_timeline
план впровадження проекту

 

Першим кроком проекту стало дослідження, яке виявило, що в місті існує не шість адміністративних районів, є не один суцільний масив, а існує 39 мікрогромад. Опитав дві тисячі мешканців та наклавши результати зонування на мапу було окреслено межі районів. Що цікаво, під час дослідження було виявлено, що мешканцям простіше гуртуватись навколо свого будинку, двору, вулиці та мікрорайону.

Після цього відбувся пошук координаторів для роботи з мешканцями в кожній громаді. Станом на сьогодні п’ять координаторів провели вже більше сотні зустрічей. Як правило вони проходять в приміщеннях бібліотек, районних адміністрацій, ЛКП. За час зустрічей відбулось знайомтсво з мешканцями, організація толок та спільних свят на районах. Зокрема в рамках Майстерні відбувся Балатон-фест та свято сім’ї на вул. Шафарика. Мета проведення цих зустрічей: виявити потреби мешканців та дізнатись, що саме вони хочуть здійснити в себе на районі.

Власне на основі цих опитувань і були складені профілі мікрогромад. Мешканці на них могли позначати улюблені та проблемні місця, вносити свої корективи щодо межі району, ділитись своїми мріями та баченням розвитку району (мешканців питали, як вони бачать свій район за двадцять років). Нижче наводимо, як виглядають профілі мікрогромад, які створювали за єдиним шаблоном самі мешканці.

Координаторки проекту, Марта Гладка та Вікторія Лучка, поділились своїм досвідом роботи з громадами. Принцип роботи у всіх районах був однаковий: знайти активних мешканців, провести зустріч з місцевою райадміністрацією аби дізнатись про проблемні місця району, активних мешканців, знайти місця для зустрічей з мешканцями та провести спільні збори для опитування та складання профілю. Дівчата розповіли про те, як відбувався процес формування профілю громади на Рогатці та мешканців вулиць Володимира Великого та Наукової.

За словами Марти, на Рогатці, колишньому промисловому району зі збереженою історичною спадщиною, дуже багато соціальних проблем через відсутність працюючих підприємств. Місцева громада хоче бачити тут культурний центр для дітей і покладають великі надії на Фабрику повидла, виділити спеціальне місце на районі для годування безпритульних людей, тому що зараз це відбувається навпроти школи, організувати місця для вигулу собак та спортивний майданчик.

Вікторія розповіла про іншу громаду, в районі Володимира Великого, де мешканці запропонували влаштувати алею сучасного мистецтва неподалік від парку «Горіховий Гай». Загалом мешканці чітко демонструють про необхідність влаштування центрів притягання поза центром, адже як показують опитування мешканці віддалених районів дуже рідко бувають в центрі міста і досить часто не ідентифікують себе з ним.

Текст: Максим Асафатов
Фото: Надя Єгорова